Наслідуючи приклад США та Канади, ЄС розробив плани щодо нового безвізового режиму під назвою ETIAS. Як і американський ESTA та канадський eTA, новий ETIAS означатиме більш суворі перевірки для мандрівників з понад 50 країн (включаючи США та Канаду), які бажають в'їхати до ЄС. Ці мандрівники повинні будуть подати онлайн-заявку на отримання дозволу на поїздку перед в'їздом до європейської країни-члена Шенгенської зони та сплатити номінальний збір, який наразі становить 5 євро для заявників віком від 18 років.
Безсумнівно, що вже існуючі системи, такі як Програма безвізового в'їзду до США, яка дозволяє громадянам країн-учасниць відвідувати США без віз, є безцінними. Для торгівлі, туризму та глобалізації життєво важливо, щоб переважна більшість людей могла безперешкодно подорожувати до туристичних гарячих точок. Зрештою, подорожі - це експорт послуг номер один для США, який приніс 76 мільярдів доларів і підтримав майже мільйон робочих місць лише у 2014 році.
В'їзд до країн з високим рівнем туризму має залишатися відносно простим і недорогим для переважної більшості мандрівників з низьким рівнем ризику, головним чином тому, що комплексні візові заявки не є стійким і ефективним засобом патрулювання кордонів для кожного відвідувача.
У той же час, важливо враховувати вплив терористичної атаки на туризм. Після терористичної атаки 11 вересня американська туристична галузь зазнала збитків у розмірі 600 мільярдів доларів і втратила майже 500 000 робочих місць. 10 років після теракту стали відомими як "чорне десятиліття", коли туризм занепав, а США відчайдушно намагалися відновити свою репутацію надійного, безпечного місця для відвідування.
Це ретельне балансування - зробити перевірки, що здійснюються під час процесу подання заявки на отримання безвізового режиму, достатньо суворими, щоб можна було виявити потенційні загрози, але не настільки, щоб потенційні мандрівники відкладали поїздку або стикалися зі значним збільшенням затримок у подорожах.
Разом з біометричними паспортами та все більш поширеними методами урядового нагляду, такими як ті, що застосовуються Агентством національної безпеки США, ми звикли надавати свої дані для забезпечення безперебійної роботи світової економіки. Відсутність приватності - це ціна, яку ми добровільно платимо за більшу безпеку. Але чи відчуваємо ми себе в більшій безпеці?
Важливо, щоб громадяни відчували впевненість у тому, що безвізовий режим забезпечить більшу безпеку, і не відчували страху перед іноземцями, які відвідують США. Нещодавнє опитування американців показало, що двома найбільшими страхами на сьогодні є корупція в уряді та національні терористичні атаки. Знову ж таки, це складний баланс. Уряди повинні прагнути до того, щоб іноземні громадяни, які приїжджають в країну, співпрацювали з більшою кількістю перевірок на безпеку, але при цьому не викликати надмірного страху серед громадян або мандрівників.
Національний страх лише породжує параною, не кажучи вже про викривлення реальності. Злочинність із застосуванням зброї в Америці в переважній більшості випадків є причиною смертей в Америці. На кожного американця, вбитого в результаті терористичного акту в Сполучених Штатах або за кордоном у 2014 році, припадає понад 1049 загиблих через насильство з використанням зброї, але це не заважає вважати тероризм найактуальнішою і найнебезпечнішою загрозою.
У такому кліматі легко забути, хто повинен відчувати страх. У Великобританії кількість злочинів на ґрунті ненависті, спрямованих проти мусульман, у 2015 році зросла на 300%, у США 74 групи на сьогоднішній день зробили внесок у фінансування ісламофобії на суму 206 мільйонів доларів, а країнами, що найбільше постраждали від тероризму за останні кілька років, були (з деяким відривом) Ірак, Афганістан і Нігерія. З початку 2015 року на Близькому Сході, в Африці та Азії від тероризму загинуло майже в 50 разів більше людей, ніж в Америці та Європі (28 031 проти 658).
Однак для декого страх може бути вигідним інструментом як для урядів, так і для приватного бізнесу - чи то для продажу гаманців, які відволікають хакерів паспортних даних, чи то для надання уряду доступу до наших приватних телефонних розмов, електронних листів, повідомлень у Facebook (не маючи при цьому жодних доказів, молодці, АНБ).
Зрозуміло, що уряди повинні використовувати наявні ресурси, щоб убезпечити своїх громадян. Відмова від віз є розумним варіантом попереднього дозволу на в'їзд для іноземних громадян, які відвідують країну. Проблема виникає тоді, коли дії уряду неправомірно інтерпретуються як інструмент для проштовхування надмірно інвазивного контролю або загострення міжнародної ненависті, расизму та упереджень всередині країни.
Чітко повідомляючи факти, реалістично оцінюючи ризики і підкреслюючи небезпеку лише тоді, коли це стає необхідним (наприклад, той факт, що найбільша небезпека, з якою ми зіткнемося, - це не терористи, а візові сайти-копії, які намагатимуться вкрасти ваші гроші), ЄС, сподіваємося, зможе побудувати систему безвізового режиму ETIAS на прагненні до більш пов'язаного світу, а не до світу, в якому більше страху.