Литва планує продовжити дозвіл на тимчасове проживання для українських біженців до березня 2026 року.
Цей крок має на меті забезпечити довгострокову стабільність для тих, хто був змушений покинути свої домівки через конфлікт в Україні.
Допомагаємо українцям залишатися довше
Уряд Литви вживає заходів для продовження терміну дії дозволів на тимчасове проживання для українських біженців.
Міністр внутрішніх справ Агне Білотайте підготувала проект постанови про перенесення дати закінчення терміну дії з березня 2025 року на 4 березня 2026 року.
Це продовження узгоджується з більш широким рішенням Європейського Союзу (ЄС), прийнятим у червні 2024 року. Вперше ЄС активував свій механізм тимчасового захисту 4 березня 2022 року, невдовзі після вторгнення Росії в Україну.
Зростання української громади в Литві
З початку конфліктуЛитва стала домівкою для значної кількості українців:
-
Наразі в Литві проживає понад 85 000 українців, які утворюють найбільшу іноземну громаду в країні.
-
Понад 44 300 осіб мають дійсні дозволи на проживання за схемою тимчасового захисту.
-
Департамент міграції повідомляє про 30-40 нових заяв на отримання дозволів на тимчасове проживання щодня.
Міністр Білотайте пояснила переваги продовження терміну дії дозволів: "Це також зменшить навантаження на Департамент міграції та полегшить процес продовження дозволів напередодні кінцевого терміну - березня 2025 року, оскільки деякі люди вже матимуть більш довгострокові дозволи".
(Зображення люб'язно надане Камілем Чайанським через Вікісховище)
Зміни для українських працівників
З 1 вересня 2024 року Литва запровадила нові правила для українських працівників. Українцям, які не мають тимчасового захисту, тепер потрібен дозвіл на проживання, щоб працювати в Литві.
Це стосується тих, хто раніше користувався безвізовим режимом, шенгенськими візами або національними візами, виданими у зв'язку з непередбачуваними обставинами.
Ця зміна має на меті врегулювати питання працевлаштування осіб, які не перебувають під тимчасовим захистом.
Мовні вимоги скориговані
Литва також продовжила термін вивчення литовської мови для українських біженців.
Ті, хто має тимчасовий захист, звільняються від вимоги знання державної мови при працевлаштуванні протягом трьох років з моменту отримання статусу.
Ця зміна визнає виклики, з якими стикаються біженці при вивченні нової мови під час поселення в іншій країні.
(Зображення надане з люб'язності джерелом зображення через iStock)
Адаптація систем до кризових ситуацій, що тривають
Продовження дозволів на проживання в першу чергу впливає на довгострокових візитерів і мігрантів з України.
Однак це може опосередковано вплинути і на короткострокових відвідувачів, змінивши загальний імміграційний ландшафт в Литві та ЄС.
Хоча ця новина не має прямого відношення до Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS) або Шенгенської візової політики, вона показує, як країни ЄС адаптують свої імміграційні системи до поточних кризових ситуацій.
Короткострокові візитери повинні бути поінформовані про ці зміни, оскільки вони можуть вплинути на майбутню політику щодо подорожей.
Балансування
Рішення Литви продовжити дозвіл на проживання для українських біженців відображає ширшу тенденцію в імміграційній політиці ЄС.
Оскільки конфлікт в Україні триває, країни ЄС шукають способи збалансувати гуманітарні потреби з довгостроковими інтеграційними викликами.
Такий підхід може слугувати моделлю для інших країн ЄС, які стикаються з подібними ситуаціями.
Він демонструє готовність адаптувати політику до мінливих обставин і надавати пріоритет стабільності переміщеного населення.
Погляд у майбутнє
Оскільки країни ЄС продовжують задовольняти потреби українських біженців, ми можемо побачити більш гнучкі та довгострокові рішення, що з'являються в імміграційній політиці на всьому континенті.
Ці зміни можуть сформувати майбутнє управління міграцією в ЄС на довгі роки.